Ми попросили допомоги, погукали викладача (волонтера) української на пару годинок на тиждень, але нам ніхто не написав. Тим часом з кожного кута несеться “переходь на українську”, ми б хотіли, та без вашої допомоги не впораємося. Раптом ви знаєте чудову людиноньку, котра буде мати ласку, та передасть свої знання нашим дівчатам? Бо без цих знань вони не можуть вільно навчатися, працювати. Допоможіть нам українізуватися, бо дуже-дуже кортить!