Ми публікуємо історії. Не обіцяємо, що вони будуть легкі та приємні, але ви маєте знати про те, що відбувається з нашими жінками у цей час. Ви маєте зрозуміти, чому насильство не має відбуватися. Ви маєте зрозуміти, що таке бути жінкою у нашому суспільстві.Всі історії реальні. Ми дякуємо за них нашим фасілітаторкам. Дякуємо кожній жінці, яка поділилася своїм болем, досягненням, досвідом.Разом проти будь-якого насильства!Маму потрібно любити, слухатися та все прощати. Так нам кажуть з дитинства, і навіть не дають шансу не пробачити мамі, особливо, коли вона не заслуговує на прощення. Ми не говоримо бути жорстокими до батьків. Ми говоримо бути добрими до себе. І якщо рідні люди заважають у цьому, то… Далі історія від Юлії, про одну з жінок, якій Крила допомогли.” Маша у юності попала у погану компанію, яка дуже швидко підсадила дівчину на наркотики. Вона вживала понад рік, аж поки батьки не помітили це. Далі був переїзд в інше місто, лікування та нове життя. Після цього дівчина не вживала, навіть не курила та не пила нічого, дуже боялась потягу та повернення старих звичок. Потім незапланована вагітність, народження сина. Мама ніби й раділа появі онука, але постійно згадувала їй про минуле. “От якби не ти, ми б жили у свому місті. Якби не народження Сашка, я б не виходила на пенсію. Якби не твої викрутаси, я б підтримувала зв’язки з ріднею.” Так тривало довго, син бачив, що мама плаче після таких розмов. Почав просити бабусю не чіпати маму. От після цього Маша зрозуміла, що все це впливає не лише на неї, але й на сина. Та у неї не було сил стати проти мами. А потім вона потрапила до групи та зрозуміла, якщо не зробити щось зараз, то потім буде пізно. Вони все ще живуть разом, але мама більше не дозволяє собі згадувати про минуле. Ще є над чим працювати, але стосунки вже не таки токсичні”Діяльність реалізується в рамках проєкту WINGS проти гендерного насилля об’єднують жінок ключових спільнот” за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”